+38 (093) 888 55 69

Мова:

Aec: «Нелегальне графіті справило на мене незабутнє враження і дало зрозуміти що таке творча свобода і незалежність»

Ми продовжуємо серію невеликих інтерв’ю з визначальними особистостями української графіті сцени. Сьогодні ми поговоримо з Олексієм, в графіті і мистецьких колах більше відомим, як Aec. Aec і Waone більше 15 років представляли художній дует Interesni Kazki, поки в 2016 році вони не розійшлися і не почали малювати кожен автономно.

На сьогоднішній день, Aec – художник зі світовим ім’ям, але говорити ми з ним будемо не про це. Мало хто з обивателів знає, що Льоша починав свій творчий шлях як графіті райтер, що саме по собі припускає якісь нелегальні активності. Про це і не тільки ми і поговоримо сьогодні.

Garage Canshop: Привіт! Розкажи з якого року і як ти почав писати графіті?

Aec: Привіт! Перший нелегальний шмат графіті я зробив в 1999-му році, коли залишилася фарба з оформлення. Але це було щось не зовсім усвідомлене, точніше щось накшталт літер – нікнейма. Щось абстрактне, схоже з буквами.

– Які нікнейми і команди ти писав під час перебування графіті райтером?

– Коли прийшло усвідомлення, що графіті це перш за все райтинг, тобто писання свого імені «у стилі» моїм першим нікнеймом був Aleks. Писав його близько рік – півтора. Тоді ми вже познайомилися з Вованом (Waone) і малювали разом але не підписувалися якоїсь спільної командою, просто кожен писав свій нікнейм. Ну і мені завжди більше подобалося малювати керактерів. У 2001-2002-му роках я познайомився з Dazer і Васік в академії мистецтв, де я навчався в той час на архітектора. У хлопців було більше інформації про культуру графіті тому розкурюючи разом косяк на перервах або замість занять вони охоче їй ділилися. У підсумку ми вирішили піти помалювати разом. Так співпало що один мій знайомий розповів що знає місце де в Києві є відстійник електричок. Отже в одну з ночей, прихопивши балони та драбини ми вирушили на «акцію» всі разом. Але до цього ми вже відкрили це місце удвох з Вованом, зробивши напередодні там без жодного палива і на расслабоні пару шматків. Ще я змінив свій нікнейм і став писати Aec і більш довшу версію – Aectroner. Ну і вже трохи пізніше, Dazer і Васік запропонували бути в команді Ingenious Kids і писати IK… Також ми познайомилися з Neak, Shpit, Mask, і стали писати CBIKGB, команду яка об’єднувала нас всіх.

– Як ти, через стільки років, ставишся до того, що ми називаємо графіті або неймрайтінг?

– Можу сказати точно що нелегальне графіті справило на мене незабутнє враження, в хорошому плані звичайно. Воно дало мені зрозуміти, що таке творча свобода і незалежність від «системи», і те що є справжні цінності – дружба і командний дух. Загалом було не дуже важливо, що саме писати і як. У графіті райтингу мене приваблював сам процес. А якщо вдавалося в екстремальних умовах «навалити» вдалий шматок то це вважалося подвійним успіхом. Тому легальне малювання «продакшенів» було зовсім іншим напрямком для мене. Можна було досить довгий час з шашликами і пивом малювати в каналі без палива, відточуючи технічні навички малювання. Але саме нелегальне малювання вчить швидко думати і реалізовувати ідеї. І цей навик допомагає мені до сих пір при роботі над муралами.

– Ти слідкуєш за української графіті сценою? Що можеш сказати про неї? Щось тобі подобається?

– Я б не сказав що українська графіті сцена якась особлива, вона не має чинного яскраво вираженого характеру як, наприклад, бразильська. Я б відзначив її як частину європейської. Але якщо говорити про конкретно щодо райтингу, то мені подобаються шматки Ura, наприклад.

– Пам’ятаю, були часи, коли ви щільно бомбили «Борщагу» (залізничне депо «Борщагівка Технічна» – проміжна станція залізничного вузла Південно-Західної залізниці України) з Ваваном. Розкажи як це було і взагалі пару слів про це, вже напевно культове, місце і про малювання на поїздах зокрема.

– Вище я розповів трохи про те як ми починали там малювати. А малювання на поїздах відніс би до спорту, тому навіть писав кілька разів на поїздах нікнейм- Sport.

– Іноді не хочеться піти і забомбити поїзд як у старі добрі часи? 🙂

– Ні, потяг не хочеться. Якщо раніше бігати від ВОХРів було весело то зараз не уявляю себе в цій ролі.

– Розкажи якусь цікаву графіті байку зі свого життя?

– Малювання 3д шматка на електричці з драбиною на протязі 2-3-х годин на «борщазі», напевно звучить сьогодні як байка. 🙂

– Є думка, що графіті згубно впливає на життя людей, які йому приділяють занадто багато часу. Що можеш сказати про це?

– Свого часу приділяв йому майже весь свій час і помітив тільки позитивний і творчий вплив.

– Що б ти порадив молодим українським графіті райтерам?

– Не асоціювати графіті з хіп хопом, не намагатися копіювати будь то американсе, чи європейське графіті, а робити щось своє, унікальне.

– І останнє питання, якщо тобі зараз дати в руки банку хрому і чорного, за скільки хвилин зробиш шматок?

– За хвилин 10. 🙂

– Дякую!

– Нема за що! 🙂

 

Читайте також:

Kiot: «Графіті для мене – це дивне хобі, яке наділяє свого носія рядом корисних навичок»