+38 (093) 888 55 69

Мова:

Waone: «Я не бачив більш несприятливих умов для графіті ніж в Україні»

Роблячи інтерв’ю з Олексієм AECом, звичайно ж ми не могли обійти стороною Вавана (Waone). Хлопці разом більше п’ятнадцяти років представляли дует INTERESNI KAZKI. Вова, як і Льоша перед тим як стати всесвітньо відомим вуличним художником теж мав певний графіті бекграунд. Саме про це і не тільки ми і поговоримо сьогодні.

Garage Canshop: Привіт! Розкажи як, чому і в якому році ти почав писати графіті?

Waone: Привіт! Я почав писати графіті, якщо рахувати з того моменту як я вперше взяв у руки балончик і почав пшикати їм на вулиці, взимку 1998-1999 рр. До цього я бачив тільки малюнки Тупікіна на вулицях Києва. Чому я почав це робити? Не пригадаю вже точно, пам’ятаю що ще в школі малював в зошитах щось на кшталт «графіті», катався на роликах, і це все разом потім переросло у захоплення графіті.

— Можеш пригадати що або хто на тебе вплинув, коли ти тільки починав писати літери?

Саме на малювання літер, а не «закарлючок» на які, свого часу, надихнув Слава Тупікін, вплинуло поширення інтернету і відповідно інформації про графіті із заходу, де культура графіті вже розвивалася десятиліттями. Пізніше – фільми про графіті, журнали, ще трохи пізніше – знайомство з хлопцями з CBK і KGB, які тоді направили на «істинний шлях».

— Перше нелегальне графіті, розкажи як це було?

Першим нелегальним графіті був напис Waone, на руфтопі в районі Республіканського стадіону. Під впливом подвигів Cope2, після перегляду його відео, ми з Aec вирішили зробити цю акцію, під час малювання оформлення в інституті фізкультури. Ми відлили в пластикові пляшки білу водо-емульсійну фарбу, якою потім і зробили заливку наших графіті шматків, а в банки з фарбою долили води, щоб замовники не побачили пропажі. Контур зробили чорним спреєм deco lack, який теж взяли з запасів матеріалів для оформлення. Здається це було в 2001 році. До цього малював тільки легально і тільки в якості оформлення або на графіті фестивалях.

— До того як ти почав писати Waone IK чи були у тебе інші нікнейми або команди?

— Так, з самого початку я писав Alien, і були такі команди: BG crew з Сергієм Махно, пізніше таке комерційне непорозуміння як AD (aerosol design), а потім ми з Льошею залишилися удвох, але ніякої команди ми не створювали, просто малювали разом.

— Пам’ятаю був період, коли ви з Льохою (Aec) щільно бомбили поїзда, можеш розповісти якусь цікаву історію того часу?

Hапевно найцікавішою історією був один з перших походів у відстійник електричок на Борщазі, до нас там ніхто не бомбив. Був лютий мороз і снігу по коліна, щоб дістати до вікон з землі, ми притягли якийсь холодильник який валявся неподалік, а пізніше кидали каміння в проїжджаючі товарняки. Навіть кількома роками пізніше неможливо вже було навіть уявити собі такого роду поведінки на акції.

— Нещодавно читав твоє інтерв’ю з Девідом Лінчем і там ти сказав що теж як і він не любиш графіті. Багато людей, які знають що ти сам починав з графіті, чесно кажучи, були трохи шоковані. Можеш прокоментувати що ти мав на увазі?

Так, з тих пір як я починав малювати графіті дуже багато змінилося. Коли ти починаєш, і не бачиш вживу найкращих прикладів для наслідування, тобі здається ніби те що малюєш і пишеш ти – це дуже класно. Але через багато років, з набуттям досвіду, формуванням смаку, з величезним обсягом практики ти розумієш наскільки ти був і все ще є далекий від ідеалу. Ти не можеш собі дозволити халтурити, тим більше в публічному просторі. У той час як навали інших графітчиків зовсім не паряться.

Нажаль більшість всього графіті, що можна побачити на вулицях міст по всьому світу, м’яко кажучи – низької якості. Звичайно є і дуже хороші приклади, правда їх дуже мало. Але погані графіті мене не так засмучують як поганий стріт арт. Я вважаю що у відсутності почуття міри і схильності до візуального невігластва винувато саме графіті минуле більшості стріт артистів.

Але, як би там не було, я дуже радий і вдячний долі, що пройшов цей графіті шлях і придбав певні якості та навички без яких я не зміг би робити те що роблю зараз.

— Бачив в твоєму Instagram відео з флопами ETC під своїм муралом у Києві. Ти як до цього ставишся?

В цілому, мені пофіг якщо флопи не вилазять на сам мурал. Але, чесно, я тоді не дуже зрозумів чому ці флопи не були зроблені на стіні навпроти, вона найбільш підходяща для цього, як на мене.

— Ти зараз досить багато і часто подорожуєш, як, на твій погляд виглядає українська графіті сцена на тлі інших країн?

Як тільки я почав більше працювати за кордоном і більше подорожувати, я побачив одну річ яка мене трохи засмутила, а саме – майже всюди графіті однакове. Ті ж теги, ті ж стилі, ті ж прийоми… Українська графіті сцена своїми умовами дуже виділяється особливо на тлі Сан Пауло. Там таке враження, що все створено для графіті – і клімат, і архітектура, і взагалі все міське середовище ніби проситься бути замальованим. Після цього я розумію Os Gemeos, які продовжують активно малювати графіті у своєму місті. Більш ідеальних умов для графіті ніж у Бразилії і більш несприятливих умов для графіті ніж в Україні я не бачив. Так що малювати графіті в Києві при таких умовах це в своєму роді подвиг.

— Можеш виділити когось із українських райтерів або команд?

— Я давно перестав цікавитися графіті і боюся що моя думка вже не буде компетентною

— Для тебе малювання балоном вже повністю закрита тема чи можливо колись, десь ми ще побачимо свіжі шматки Waone?

Так, все можливо 🙂

Читайте також:

Aec: «Нелегальне графіті справило на мене незабутнє враження і дало зрозуміти що таке творча свобода і незалежність»

Kiot: «Графіті для мене – це дивне хобі, яке наділяє свого носія рядом корисних навичок»