+38 (093) 888 55 69

Мова:

American Road Trip – EP 01 (Canada)

Монреаль, Ванкувер, Торонто … Для Jaezo і його команди, це визов Північної Америки. Канада, – це фінальна точка, щоб завершити свій перелік графіті-завоювань оригінальними моделями поїздів метро.

Дванадцяти хвилинне відео американської подорожі, що складається з розвідувальної діяльності місцевих систем, супроводжується розповідю про їхні пригоди від Jaezo:

Після мандрування Сполученими Штатами, Канада – це фінальна точка нашої подорожі. З Нью-Йорка ми приїзжаємо в Монреаль після двадцяти чотирьох годин переїзду. Напередодні ми малювали у Вашингтоні. По дорозі до Нью-Йорка ми також зупинилися в Філадельфії, щоб помалювати метро. Одразу після цього ми відправилися в Нью-Йорк, щоб встигнути на наш ранній рейс до Монреаля.

Політ був жахливий, не було можливості спати. Опинившись на місці, ми не змогли отримати машину, так як резерв був на ім’я нашого друга з Вашингтона, який ще не приїхав. Ми поїхали до готелю громадським транспортом, як зомбі. Порт’є також позбавляє нас доступу до наших номерів з тієї ж причини. Проте він подзвонив, щоб сказати, що ми приїдемо раніше за нього і що кімната буде повністю оплачена. У будь-якому випадку це була найменша з наших турбот, нам ще потрібно було купити фарбу, перш ніж закриєтья місцевий графіті-шоп.

Залишаємо наш багаж, сподіваючись, що менеджер все ще буде на місці, коли ми повернемося. Ми прибуваємо до магазину перед закриттям. Повернувшись до готелю, ми розмовляємо з менеджером, але він відмовляється давати нам ключі. Тон піднімається, і ситуація виходить з під контролю. Нормальна ситуація, після двадцяти чотирьох годин без сну? Наші друзі зрештою прибувають у готель, що викликає абсолютний безлад.

У Торонто все йде на краще, ми всі зуміли відпочити та прогулялись містом. Ми перевірили місце де малюватимемо та помалювали там у той самий вечір. Кожному вдається помалювати. Все це дуже радує, хоча ми не знаємо як зробити хороші фотографії. В той час потяг ні куди не рухається, час проходить. Двоє з наших друзів мають свій ранній рейс на літак, ми також маємо літак згодом. Нам не вдається зробити знімки, але інший товариш їх все таки зробить пізніше.

Троє з нас літять до Ванкувера. Ми чули багато історій про жахливу ситуацію в деяких районах, повних наркоманів. Схоже, що середнього класу немає: ти чи багатий, чи бідний. Багато часу витрачаємо, перш ніж вдалося вкрасти болторези, і ще більше часу щоб вкрасти хорошу їжу. Охорона не спускала з нас очей. Недалеко знаходився графіті-шоп, що ідеально підходило для того, щоб купити те, що нам потрібно. Це легка і крута місія. На наступний день я відвідав одного пріятеля в Уістлері. Пообідати разом, насолоджуючись мальовничими видами і природою. Ми купалися в озерах, це було дуже освіжаючим для подорожі на вікенд.

Цього року я повернувся тільки в Торонто і Монреаль, щоб побачити місто іншим поглядом, а не тільки для малювання. У Торонто я знайшов місце для малювання про яке я не знав раніше. Зустрів туристів. Я пропоную їм помалювати це місце в той же вечір у супроводі місцевого райтера.

У Монреалі це все ще кошмар. Вони не дозволяють мені орендувати машину після того, як двічі перевірили мої дані картки. Зрештою, я відмовляюся, і  йду прямо в магазин фарб з усім своїм багажем. Я залишаю речі у готелі перед тим, як перевірити кілька місць. Друге місце здається не поганим. Я роблю кілька знімків перед тим як повернутися до готелю і взяти фарбу. Я повернувся на місце, і спокійно помалював. Потім я їм найкращий сніданок у своєму житті, перш ніж дочекатися ранку. Провівши там кілька днів, мені почало подобатись місто, що змусило мене повністю змінити свій погляд на Монреаль.